Прірва

Ілля Мар'ян

Пліснява їсть мене, ніби павук, Я заклопотаний, в справах похований Чую лиш сірості в'ялений звук. Кожен набожний на демона схожий, Я ж лиш обгортка від снікерса, друг. Тіснява лізтиме, але не з'їсть мене. Я без смаку, емоцій, жалю Стрибну у прірву, де зорі не світять І хоч у яму без крил полечу. Там, десь на дні, я в небутті Хочу прокинутись і не затриматись В світі, де темряві я вже не треба. Знаю, реальності вже не зачеплюся, Але я прийду у снах ще до тебе.

2018-05-30 16:27:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Ілля Мар'ян

@556633 дякую)

Відповісти

2018-05-30 16:29:04

Ілля Мар'ян

@556633 я ТАК І ДУМАВ, що перший коментар буде таким!)

Відповісти

2018-05-30 16:29:38

Надзвичайно

Відповісти

2018-05-31 20:10:32

Подобається

Інші вірші поета

"Щасливий той..." "Що я тобі зробив?" Ти назбирала ЯТиМи

Інші поети

Helen Roo

@Helen_Roo

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Elana

@Elana

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2093

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2284