Непереможні
В негодах і переживаннях дня солдат проходить через всі пороги. Напевно, важко, їм триматись там.... Тримаючи в руках своїх, великі автомати. Вони ідуть за волю воювати. Бо як сказав один великий наш поет. ...Борітеся поборотись... ...Вам Бог помага... І всіх трагедіях які вони всі бачать напевно важко зрозуміти нас.... Єдине серце б'ється без останку. Воно боронить Україну. Некожен може, тут стояти, і я мовчу про "воювати". Вони там бачать все, - і кров, і сльози ну і звісно страх, що вже доходить до сердець Але сміливий, можливо молодий, або старий, чи Жінка може й Чоловік, бере до руки зброю І зі словами: "За Україну і за волю " Іде за всіх нас помирать. Можливо кожному із нас потрібно трохи зрозуміть ідуть за нас помирать. Ми дійсно славна нація. У венах в нас одна сміливість протіка. І хочеться сказати нам.... Ідіть вперед бо ми непереможні І витерши свої всі сльози, і розігнавши всі погані думи. В негодах і переживаннях дня солдат проходить через всі пороги.
2022-10-23 17:12:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9509