Вірші
Непереможні
В негодах і переживаннях дня
солдат проходить через всі пороги.
Напевно, важко, їм триматись там....
Тримаючи в руках своїх, великі автомати.
Вони ідуть за волю воювати.
Бо як сказав один великий наш поет.
...Борітеся поборотись...
...Вам Бог помага...
І всіх трагедіях які вони всі бачать напевно важко зрозуміти нас....
Єдине серце б'ється без останку.
Воно боронить Україну.
Некожен може, тут стояти,
і я мовчу про "воювати".
Вони там бачать все, - і кров, і сльози ну і звісно страх, що вже доходить до сердець
Але сміливий, можливо молодий, або старий, чи
Жінка може й Чоловік, бере до руки зброю
І зі словами:
"За Україну і за волю "
Іде за всіх нас помирать.
Можливо кожному із нас
потрібно трохи зрозуміть
ідуть за нас помирать.
Ми дійсно славна нація.
У венах в нас одна сміливість протіка.
І хочеться сказати нам....
Ідіть вперед бо ми непереможні
І витерши свої всі сльози,
і розігнавши всі погані думи.
В негодах і переживаннях дня
солдат проходить через всі пороги.
5
0
218
Герої
Нікому не знати...
Що біль у серці пізнати
Нікому не знати...
Наскільки важко іноді спати
Нікому не знати...
Що таке доньку чи сина втрачати
Що таке серце?
Що таке біль?
Забуті для когось напевно
Боліти не може серце у світі
Де світло панує завжди
Де небо прикрасне
Безракетне і чисте
Де насильства нема
Немає і вбивста за пральну машину
Невже вам важко признати
Що нам важко без сумнівів спати
Невже кожен звас засинаючи думать
"Напевно в дітей скоро буде розлука "
Із батьком і матір'ю...
Із братом чи сестрою
Питання вас мучитеме скоро
Чому діти не спали?
Напевно віт тих хто
"за мир" йшов воювати
Кров полеглого в землю втолота
Напевно дивно усім признавать
І вбита горем мати за сина почне ривать
Над труною....
Напевно вже страшно стало
Як тільки труна вам в голову приходить
А мати, чи батько дітей там тіряють
Напевно це важко
Це відчувати
Хоч рима слабка в мене вийшла тепер
Але всежтаки....
Кожен із вас
Зрозіміє це тоді
Коли буде час
Адресовано кожному................
5
0
169
Я впав
Я падав і встав.....
Ці поняття завжди зі мною
І сльози що упали
Вже не піднімуться ніколи
Мораль рядків ось цих проста
Не знаючи чи впав чи став
Іди вперед, у верх
Но тільки не назад
У біздну не удач і глузування
Де кожен раз тобі казали
Що ти "не будеш" і "ти не зможеш"
Як якірь тягне у глибоке дно
Не забувай,
Що ти один для себе і для всіх
Можливо ти не зрозумієш цих понять
Але ти знай
Що ми усі:
І падали і воставали
5
0
170
