شبحي الاسود

Mennah Mostafa

أشعر بالبرودة أعتقد أن الوقت قد حان جسدي يتلف مع مرور الوقت وافكاري تسود كل خلاياه كأنها تحثه علي التوقف التوقف عن كل شئ الحياة تتبطأ قلبك يغرق في حزنه كعادته كل شئ يحترق بداخلك وأنت بالظاهر لا تبالي ولكنك تالف لا تصلح للعمل لا تصلح للمساعدة لا تصلح لاي شئ تحتاج التوقف عن النبض لمدة دقيقة وكأن هذه الدقيقة ستنقذ حياتك نعم هو مجددا شبحه الاسود لم يفارقنى في الأصل في كل لحظة أشعر بالانتماء إليك ولكنك لا تأتي ككل شئ تعلق به قلبى أتمني أن تاتي انا بانتظارك لتقبض روحي في سلام مع الحب Death

2021-06-17 17:13:18

1

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3209

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12549