" Доля невістки "
Не буде доню більш ніде - Так , як в рідній хаті ! Хлопець приведе й залишить Тебе своїй мамі Чужа мати то не своя Звать її свекруха Ти кружля неначе бджілка , А для неї муха ! - " Вічно сонна , неуміла - Ти тепер невістка ! " Як би сильно не старалась - Будеш в горлі кістка ! . Завжди винна у всіх бідах - " Чом не митий посуд ? Чому розплетена коса ? Сим людям ти на осуд ! " . Уколиш пальчик - не болить - " Вона чужої крові ! " Сердечко в неї не щемить - Нема тої любові ! . За , що цінують тут тебе ? Лишень за твої руки , Ти наче пташка у гнізді Де в колі тільки круки ! . Присіла на хвилиночку - Так зразу ти нероба ! Всі пальцем тільки потика - - " Вставай же лежебока ! " - " О рідна ненько ... Це журба ! Живу із днини в днину Опав же цвіт мого життя - Зрубав козак калину ! . У панськім полі ти бур' ян - У своїм була квітка ! Най з золота будинок той - Для тебе він лиш клітка ! .
2023-03-27 19:55:58
10
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5741
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319