"Не хочу прощатися з літом"
Merian Varner
Я не хочу прощатися з літом Цвітом квітів і співом пташок Якщо б це було би підвласно Спинив би його на деньок. Тепле сонце, щоб ще обігріло Й малювало ще барви небес Зелень трав, запах свіжого сіна Зайчик сонячний чудо з чудес !. Відродили фруктові дерева Дарува нам все літо дари Вітер теплий повіює з неба Ностальгія включає думки. Гарні спогади про купаля в озері Про пікнік у зеленiм лiску Пам'ятаю веселі історії, Як наïлись квасного кваску Раз вкусив я холодне морозиво, А потім з вогня ковбасу. Кепки, шорти, легенькi футболочки Це не в куртку важку пухову! Так не хочеться з літом прощатися Я до нього душею привик! Пора нова постукала в двері вже - Це осінь прийшла відчини!.
2022-09-28 04:45:39
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вірш гарний. Навіює спогади)
Відповісти
2022-11-27 06:52:29
1
Merian Varner
@Сандра Мей Ностальгія 🤤
Відповісти
2022-11-27 06:53:20
1
Інші вірші поета
" Новий рік " " Я більш нічого так не хочу " " Погрязла доля у пітьмі " " Пишу вірші коли : "
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1599
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1415