"Не хочу прощатися з літом"
Я не хочу прощатися з літом Цвітом квітів і співом пташок Якщо б це було би підвласно Спинив би його на деньок. Тепле сонце, щоб ще обігріло Й малювало ще барви небес Зелень трав, запах свіжого сіна Зайчик сонячний чудо з чудес !. Відродили фруктові дерева Дарува нам все літо дари Вітер теплий повіює з неба Ностальгія включає думки. Гарні спогади про купаля в озері Про пікнік у зеленiм лiску Пам'ятаю веселі історії, Як наïлись квасного кваску Раз вкусив я холодне морозиво, А потім з вогня ковбасу. Кепки, шорти, легенькi футболочки Це не в куртку важку пухову! Так не хочеться з літом прощатися Я до нього душею привик! Пора нова постукала в двері вже - Це осінь прийшла відчини!.
2022-09-28 04:45:39
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вірш гарний. Навіює спогади)
Відповісти
2022-11-27 06:52:29
1
Merian Varner
@Сандра Мей Ностальгія 🤤
Відповісти
2022-11-27 06:53:20
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2077
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2880