فَتاةٌ حَققتْ حُلمَ الجَميعْ
Mesa
كانت تكافح طوال النهار تبكي خلسة و أمام الجميع تنهار كان هدفها واضح وضوح الشمس تستطيع قراءة عقلها حتى وان همس تدعي طوال اليوم تدعي حتى قبل النوم تكافح لتحقيق الاحلام تستسلم في بعض الايام تضحك يوم و قلقها وخوفها بطول الهرم الجميع متوترٌ و خائف الكبير والصغير و حتى الطفل الزاحف و ألان هي الاولى و مزاجها أعلى من كل مزاج و أهلها من فرحتهم لبسوا شهادتها تاج أهديها لكل شخصاً حقق حلمه و بدأ كتاب جديد جميل مليء بالمستقبل الملون بفرحة أهله به و لبسوا شهادته تاج مفتخرين بهِ❤👑 أما الذين لم يحققوا حلمهم فلا يحزنوا لأن الله يعلم بهم و هو الذي سيدليهم على كتابهم الجديد ، فهو أعطاهم فرصة أخرى فاليستغلوها رافعين رؤوسهم بثقة و رضا بما أتاهم الله❤💪
2020-10-11 05:03:47
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mira
الله 💗💗💗
Відповісти
2020-10-12 20:27:54
Подобається
Інші вірші поета
هَل سَنَمُوتْ بِذكْرى غناء في الفضاء طال الانتظار نبينا سنتذكرك ما دمنا أحياء
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
lys
@plusbleuquetesyeux
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2816
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12399