خياالك
mira_cha
تحت شجرة البلوط كانت تجلس بثوبها الأبيض الكلاسيكي .. تستلقي على جانبيها بتلات أزهار الكرز بنعومة و في يديها ذات البشرة البيضاء كانت تحمل كتابا تقرأه بعينيها . ومن حولها على أغصان الأشجار كانت الطيور تنشد ألحانها .. . ذا في الخيال أما الواقع »» جالسة عالسرير و السماعات بذنيها و تتصفح الانستقرام بملل »» _واقع _
2018-08-28 17:44:29
8
28
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (28)
mira_cha
@نـُونِه واقعنا جميعا 💔😂😂
Відповісти
2018-08-28 18:55:45
1
ιυηαr
الواقع المر للعربيات و خاصة الكيبوبرز 😂😂😔
Відповісти
2018-08-28 18:56:41
1
mira_cha
@ ιυηαr 😂😂😂👍👍
Відповісти
2018-08-28 18:56:57
1
Інші вірші поета
متناثرة هي سعادتي ... اللعنة سبحان من سواه
Інші поети
Сандрін Iрріель
@sandrine_ukrainian
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609