Не сумую я !
Ти занурився в думку , Й мовчиш , Й не говориш мені , Ані слова . Що у серці , Своєму таїш . Може іскру , Тонких почуттів , Ти занурився в думку , Й мовчиш , Може сказати , Що-небудь хотів . Може помилку , Чиниш ти зараз , І неправильно , Все вже пішло . І кохання Неначе зараза , Вогнище Розпалило воно . Ти занурився в думку , Й мовчиш , А мене це чомусь , Не хвилює , Й відсутність твоя , Теж уже , Мене не бентежить , Не сумую я .
2021-01-18 17:53:29
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Akeldama
Та невже?)) Надзвичайно гарний вірш) Проте мені здається, що коли хтось говорить, що вже не сумує за тією людиною, що розбила ій серце, то насправді, її дуже дуже не достає. ... Принаймі в мене весь час так відбувається)
Відповісти
2021-01-18 19:53:40
1
Деміра Рейн
@ Akeldama Мабуть , це й справді так .
Відповісти
2021-01-18 22:44:14
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3984
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3289