СЕНС
Деміра Рейн
б'ється поламане серце, між подихом: раз через раз, ми просто втрачаємо сенси, світ просто втрачає нас. тіло Героя вмирає, але безсмертна душа. допоки його пам'ятають, у світі де сенсів нема. люди - бетоні картини, емоції - вічний тягар. війни живуть всередині, майже у кожному з нас. люди погрузли у сенсах, шукаючи вічно його. ламаючи рамки консенсусу, де сенсу й так не було. б'ється поламане серце, а в чому його світла суть. йти попереду першим, а опісля тебе просто несуть?! війни сенсів не мають, ультиматум: життя або смерть, обов'язково один помирає, хтось інший — поки живе. 02.06.22
2022-10-30 17:00:06
10
0
Інші вірші поета
ПАНАЦЕЯ МОЯ ЛЮБОВ — СИЛЬНІШЕ ВІЙНИ За подих від тебе . Кохання учить прощати
Інші поети
tnhmlkk
@tnhmlkk
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5797
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2358