СВІТЛО
а знаєш, до біса здалося те кляте світло, коли десь там, всередині зовсім не світло, дурні прилумали, що люди можуть бути світом, хвороба, що в головах мільйонів стала синглом. до біса все, що стало вже звичною нормою, час від часу, хочеться сховатись в норах, набридло так, що скаржусь вже на здоров'я, і саркастично лікарам — привіт, це знов я. ніщо не зупинить ідею, час якої давно настав, вперто ідемо в перед, але чи чекають нас там. навіть, якщо до мрії залишилась одна лиш верста, життя заточує кожного, під свій власний верстат. до біса всіх тих, що «все буде добре» казали, вочевидь передивились наші новинні канали. хвилюються щиро і обіймають, щоправда з Канади, поки ми ванній, пересиджуємо чергові канонади. до біса усе, коли я й так вже його втратила, нинішній вік — вимірюється людськими втратами. скільки не ховай власне життя під загатами, завжди знайдеться той, хто прийде його забрати.
2022-10-22 14:55:38
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Деміра Рейн
мені дуже подобається ♥️
Відповісти
2022-10-22 17:07:13
Подобається
Деміра Рейн
@Деміра Рейн вперше за великий час😂😂
Відповісти
2022-10-22 17:07:28
Подобається
Деміра Рейн
😂😂
Відповісти
2022-10-22 17:47:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2245
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3943