Час 29.01.22 (переклад)

Деміра Рейн

час приносить лиш біль, стрілка секундна рве циферблат. у часу є одна ціль, колись когось у тебе забрать. час приносить лиш смуток, стрілка хвилинна рве циферблат. час не дозволить забути, тих, кого зумів відібрать. час приносить збиток, стрілка годинна рве циферблат. час нас усіх жадає убити, тому живи тут і зараз. __________ переклад старого віршу, шкода, що актуальність ніколи не згасне.

2023-02-24 20:39:53

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ірина Велика

Не треба шкодувати, що "актуальність цього не згасає" . Ніщо не вічно. Треба тішитись з того що цей закон життя - усвідомлений. Маємо навчитися цінувати час, а не дорікати на нього.) 🌷Дякую за вірш.

Відповісти

2023-02-25 07:34:40

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1101

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1844