Ти пишеш.

Лілічка

Ти пишеш. Довгі ті листи, просмалені коханням. А я палю. І кожен день, як рік. Мої слова, ті сказані зітханням Тобі були як Божий заповіт. Десятки років тому, ти полюбив намисто. Котре я загубила із знищеним вбранням. І так горіли крила, сріблисто та вогнисто. І я сто років жила із власним вигнанням.

2018-07-07 02:35:33

Інші категорії

Вірші в прозі Поеми Вірші до свят Гумористичні Пейзажні Історичні

Інші поети

Trui

@trui

J 131

@Ju131

Мария Шпир

@mariya_shpir

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2426

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8596