Нещасні егоїсти
Лише подумай, найважче жити егоїстам. Як їм кохати, віддавати і ділитись щастям? І як же бути, і з чим той егоїзм їсти? Ти думаєш все оминути вдасться? Як тяжко нам, все новим поколінням. До сита нагодовані мерзотою світу Ми все черствіші й в цьому безнадійні, Не зовсім в тему, але все ж, як часто ти дарував їй квіти? Забуте задоволення від добрих справ, Від витраченого часу на чиїсь мрії. До біса все, ми ж і стосунки заводимо задля забав І помічаємо лише якісь надто грандіозні події. Нам егоїстам складно, хоч самі й винні. Не вміємо кохати до останку. В своїх світоглядах такі наївні А на яву наше кохання до світанку.. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:18:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3661
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5802