Нещасні егоїсти

Veronа

Лише подумай, найважче жити егоїстам. Як їм кохати, віддавати і ділитись щастям? І як же бути, і з чим той егоїзм їсти? Ти думаєш все оминути вдасться? Як тяжко нам, все новим поколінням. До сита нагодовані мерзотою світу Ми все черствіші й в цьому безнадійні, Не зовсім в тему, але все ж, як часто ти дарував їй квіти? Забуте задоволення від добрих справ, Від витраченого часу на чиїсь мрії. До біса все, ми ж і стосунки заводимо задля забав І помічаємо лише якісь надто грандіозні події. Нам егоїстам складно, хоч самі й винні. Не вміємо кохати до останку. В своїх світоглядах такі наївні А на яву наше кохання до світанку.. (Збірка "Ночі")

2018-07-01 11:18:49

Інші вірші поета

Заплутано Не про тебе Не снись мені Грішники

Інші поети

R E

@Rocks_Eyha

Ляна

@Lyana_kob

ORCHAK

@aleksandr_kotsupal

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2667

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4049