Нещасні егоїсти
Лише подумай, найважче жити егоїстам. Як їм кохати, віддавати і ділитись щастям? І як же бути, і з чим той егоїзм їсти? Ти думаєш все оминути вдасться? Як тяжко нам, все новим поколінням. До сита нагодовані мерзотою світу Ми все черствіші й в цьому безнадійні, Не зовсім в тему, але все ж, як часто ти дарував їй квіти? Забуте задоволення від добрих справ, Від витраченого часу на чиїсь мрії. До біса все, ми ж і стосунки заводимо задля забав І помічаємо лише якісь надто грандіозні події. Нам егоїстам складно, хоч самі й винні. Не вміємо кохати до останку. В своїх світоглядах такі наївні А на яву наше кохання до світанку.. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:18:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2074
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5350