Спогади

Veronа

Сумую за тим, чого вже давно нема, і що наврядчи буде. Сумую за ним, хоча сенсу нема, він знайшов своє призвання у зраді. Ненавмисно так, віддавала себе не тому. Не хотіла нещастя, а зневагу сприймала за втому. Знаєш, я б навіть чекала, шалено, до згору, до зкону. Я б низько за тебе упала, якби ж тільки не даремно. Якби після мук безкінечних, тривог моїх, шансів чисельних, Нарешті ти став би моїм, свідомо, закохано, певно. Якби тільки знав, як кохаю, незміряти найточнішими приладами, Якби тільки ти так любив, як може любити лише персонаж із книги. Якби та якби, ми стаємо безтямними привидами. Я хочу не жити, якщо твоє серце із криги. Сумую за тим, що не буде, хай хтось відволікатиме від роздумів, Я ніби в полоні минулого, так хочеться все те забути. Сумую, я все ще сумую, вбиваюсь за тим що минуло. Я топлюся в тобі, як ні в кому ніколи не тонула. (Збірка "Перші сторінки юності")

2018-07-01 15:45:05

Інші вірші поета

Все минуло Думки Він мій порок.. Нещасні егоїсти

Інші поети

Alina

@someoneofnowhere

Катя Степанова

@Stepanova_Kat

Merian Varner

@merian_varner

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3557

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16875