Маці
Маці - гэта штосьці святое, Гэта выраз на крыві! Гэта штосьці вельмі прастое, На ўзроўні дабрыні. Маці - слова знаёмае з дзяцінства Нейкую пяшчоту нясе у сабе. Ніколі не зразумею я мацярынства, Але яно святое і ўгодна судзьбе. Мы ведаем адразу, з пялёнак, Што яна да апошняй гадзіны з намі. І пакуль я, як малы аленёнак, Скакаў, яна ахоўвала мяне днямі. А памятаеш ты яе ўсмешку, Калі нешта зрабіў і ёй падарыў? А памятаеш ты яе спешку, Калі непрыемнасцю яе адарыў? Як хутка яна цябе дапамагала? І цяпер я гатовы дапамагчы ёй. І часа заўсёды для яе навалам, Любая хвіліна для яе адной. Твой час закончыўся, а мой час настаў, Аддаваць табе любоў і пахвалу. Імя твае на маім сэрцы хтосьці надрукаваў! Вышэй бога я цябе ўзнясу! Таму грудзямі цябе абараню. Маці - спрадвечна жывая памяць у сэрцы! Мама - у маю душу чароўныя дзверцы. Маці - тое, ад чаго табе становіцца хораша і лепш. Мама, прымі ўсю маю любоў і гэты верш.
2018-10-13 17:41:13
5
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2350
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2634