Страх самотності
Molly Walker
(18+)
Мені так лячно на самоті, Мамо, будь ласка, впусти в свій дім Мені наче знову три роки. Темряви боюся, хоча вона нівроку Манить мене, темними очима. Любить мене, холодними руками. Веде за собою, м'якими дорогами. Тішить мене, білими плечима. Темряви боюся – але більше бути самою. Мені так самотньо у власному домі. Спустошена, киньте мене у коморі. Моє мертве тіло, не знайшли б й через тиждень. Зациклити б один день, повторюючи одні й ті самі події. Так хочу повернути втрачене минуле, Втрачати не хочу більше нікого, Не хочу більше відчувати болю. Мені так лячно, що аж тріскають кості.
2022-11-26 00:03:56
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Molly Walker
На фоні кадр з гри "This is the police"
Відповісти
2022-11-26 00:04:23
Подобається
Інші вірші поета
Ніхто не полюбить Пейзажі Half Past Eternity Кінець сезону
Інші поети
Sara
@b_sara
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15182
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1973