Пейзажі
Пейзажі похмурих днів Малюють начерки моїх снів. Танцюють счасливі люди, А я їх малюю з натури. Олівцем проводжу тонкі лінії, Дороги й дерева всі в інії. Чомусь так холодно на душі, Коли знаходжусь одна у тиші. Хтось бере за руки друга, І каже, що в них суміжна дорога. Мені ж набагато краще, Коли не кидають слів зі звірячої пащі.
2018-12-10 10:30:50
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно, гарно. Я не просто це відчула, а й побачила
Відповісти
2022-11-21 18:57:31
1
Molly Walker
@Сандра Мей дякую за коментар
Відповісти
2022-11-22 07:25:33
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5070
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9215