Сіль
Народилась людина не для того, щоб жити, Щоб творити, дружити, писати, кохати. Не для того, щоб щось корисне зробити, А щоб, як в тому анекдоті, лиш сіль передати. Головою розумію, що це не так, А от серце...серце моє–той ще мастак; Може заплутати так, що не розв'яжеш й вузла То й не знаєш, чого тобі треба в цьому світі зла. Світі болю, ненависті, суму, Де стільки фальші, яку піарять товстосуми. Де стираються рамки між добром та злом, Де не знаєш нічого, де вже все одно. Де не хочеться нічого, лише тиші й покою. Хочеться, щоб ніхто не правив тобою. Хочеться жити, творити, кохати, А не просто сіль комусь подавати...
2023-07-24 20:00:08
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Желейка
@alan_gardt Ой, дякую😄😊
Відповісти
2023-07-25 05:45:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12654
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3775