Сіль
Народилась людина не для того, щоб жити, Щоб творити, дружити, писати, кохати. Не для того, щоб щось корисне зробити, А щоб, як в тому анекдоті, лиш сіль передати. Головою розумію, що це не так, А от серце...серце моє–той ще мастак; Може заплутати так, що не розв'яжеш й вузла То й не знаєш, чого тобі треба в цьому світі зла. Світі болю, ненависті, суму, Де стільки фальші, яку піарять товстосуми. Де стираються рамки між добром та злом, Де не знаєш нічого, де вже все одно. Де не хочеться нічого, лише тиші й покою. Хочеться, щоб ніхто не правив тобою. Хочеться жити, творити, кохати, А не просто сіль комусь подавати...
2023-07-24 20:00:08
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Як для першого разу - дуже гідно
Відповісти
2023-07-24 21:24:34
1
Желейка
@alan_gardt Ой, дякую😄😊
Відповісти
2023-07-25 05:45:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559