Сіль

Желейка

Народилась людина не для того, щоб жити, Щоб творити, дружити, писати, кохати. Не для того, щоб щось корисне зробити, А щоб, як в тому анекдоті, лиш сіль передати. Головою розумію, що це не так, А от серце...серце моє–той ще мастак; Може заплутати так, що не розв'яжеш й вузла То й не знаєш, чого тобі треба в цьому світі зла. Світі болю, ненависті, суму, Де стільки фальші, яку піарять товстосуми. Де стираються рамки між добром та злом, Де не знаєш нічого, де вже все одно. Де не хочеться нічого, лише тиші й покою. Хочеться, щоб ніхто не правив тобою. Хочеться жити, творити, кохати, А не просто сіль комусь подавати...

2023-07-24 20:00:08

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Желейка

@alan_gardt Ой, дякую😄😊

Відповісти

2023-07-25 05:45:20

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11484

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2848