Доля
Коли тебе побачила я вперше, То серце перестало битись в такт... Воно щоразу билося сильніше, І це беззаперечний факт! В повітрі віяло солодким слідом, Тоді, коли тебе зустріла я... І ти неначе поглинався світом, Коли дивилася на тебе я! Надворі пахло солодом осіннім, Та безнадійно закохалась я... Живу у мрії нескінченній, Така от доля вже моя! 𝚣𝚟.𝚗𝚊𝚝𝚊_𝚜𝚑𝚊🕊
2021-05-21 20:51:58
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Круто!😍
Відповісти
2021-05-22 09:02:16
1
mrs_nali
Відповісти
2021-05-22 09:57:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3229
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185