Доля
Коли тебе побачила я вперше, То серце перестало битись в такт... Воно щоразу билося сильніше, І це беззаперечний факт! В повітрі віяло солодким слідом, Тоді, коли тебе зустріла я... І ти неначе поглинався світом, Коли дивилася на тебе я! Надворі пахло солодом осіннім, Та безнадійно закохалась я... Живу у мрії нескінченній, Така от доля вже моя! 𝚣𝚟.𝚗𝚊𝚝𝚊_𝚜𝚑𝚊🕊
2021-05-21 20:51:58
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Круто!😍
Відповісти
2021-05-22 09:02:16
1
mrs_nali
Відповісти
2021-05-22 09:57:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2333
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10451