Справжня я
Я мила, принаймні так кажуть, Люди правди в очі не скажуть... Я багато говорю, і думаю теж, В голові океан, що немає меж... Я весела, але часто буваю сумна, Люблю компанію, та більше сама... Кращим другом стали тепер книжки, Вони не говорять і розкривають думки... Я у книзі живу іншим, цікавим життям, Інколи плачу, часом сміюсь до безтям... Хай там кажуть: вона якась ненормальна, Скажу чесно для мене ця думка формальна... Я буду сміятися, плакати й реготати, Як захочу так і буду життя проживати... Я послухаю думку вашу звичайно, Та вона не вплине на мене морально... Хай там як, я дівчинка сильна завжди, Я сміюся, а ніби серце б'ють кнути... Мене не зламати пустими словами, Я проста і відкрита для кожного дама! @zv.nata_sha🖇🤍
2021-07-03 00:24:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5242
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3115