Поки ще не пізно
Наталья Кропивницкая
Життя, як блог наповнений контентом,    Гортає стрічку тільки уперед.             Живеш подекуди лише моментом, Бо розумієш, що бува не мед. Свої втрачає час прозорі грані. Здіймає вихор стіни із піску. Шалений темп, немов уже востаннє Життя висить на кволім волоску. А ти руйнуєш всесвіту закони Та нехтуєш отриманні знання. Вже інші поруч б’ють чолом поклони За тих сліпих, що ходять навмання. Надію на майбутнє просто стерли, Такі як ти волають з висоти. «Всьому колись останній прийде термін!» - Кричиш усім і спалюєш мости. Хто ладен на майбутнє край покласти, той просто все життя собі брехав. Сьогодні час новий проводить кастинг. Вже чутно таймер відлік розпочав. 07.08.19
2019-10-22 20:18:44
4
0
Інші вірші поета
Я сьогодні тебе не бачила Кожному своє Подаруйте мені крила Нехай трапляються дива
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8329
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918