Поки ще не пізно
Життя, як блог наповнений контентом,    Гортає стрічку тільки уперед.             Живеш подекуди лише моментом, Бо розумієш, що бува не мед. Свої втрачає час прозорі грані. Здіймає вихор стіни із піску. Шалений темп, немов уже востаннє Життя висить на кволім волоску. А ти руйнуєш всесвіту закони Та нехтуєш отриманні знання. Вже інші поруч б’ють чолом поклони За тих сліпих, що ходять навмання. Надію на майбутнє просто стерли, Такі як ти волають з висоти. «Всьому колись останній прийде термін!» - Кричиш усім і спалюєш мости. Хто ладен на майбутнє край покласти, той просто все життя собі брехав. Сьогодні час новий проводить кастинг. Вже чутно таймер відлік розпочав. 07.08.19
2019-10-22 20:18:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4816
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2418