Поки ще не пізно
Життя, як блог наповнений контентом,    Гортає стрічку тільки уперед.             Живеш подекуди лише моментом, Бо розумієш, що бува не мед. Свої втрачає час прозорі грані. Здіймає вихор стіни із піску. Шалений темп, немов уже востаннє Життя висить на кволім волоску. А ти руйнуєш всесвіту закони Та нехтуєш отриманні знання. Вже інші поруч б’ють чолом поклони За тих сліпих, що ходять навмання. Надію на майбутнє просто стерли, Такі як ти волають з висоти. «Всьому колись останній прийде термін!» - Кричиш усім і спалюєш мости. Хто ладен на майбутнє край покласти, той просто все життя собі брехав. Сьогодні час новий проводить кастинг. Вже чутно таймер відлік розпочав. 07.08.19
2019-10-22 20:18:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6117
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2362