Поки ще не пізно
Життя, як блог наповнений контентом,    Гортає стрічку тільки уперед.             Живеш подекуди лише моментом, Бо розумієш, що бува не мед. Свої втрачає час прозорі грані. Здіймає вихор стіни із піску. Шалений темп, немов уже востаннє Життя висить на кволім волоску. А ти руйнуєш всесвіту закони Та нехтуєш отриманні знання. Вже інші поруч б’ють чолом поклони За тих сліпих, що ходять навмання. Надію на майбутнє просто стерли, Такі як ти волають з висоти. «Всьому колись останній прийде термін!» - Кричиш усім і спалюєш мости. Хто ладен на майбутнє край покласти, той просто все життя собі брехав. Сьогодні час новий проводить кастинг. Вже чутно таймер відлік розпочав. 07.08.19
2019-10-22 20:18:44
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2363
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4642