Шалений світ
Шалений світ, шалені почуття. Хтось грає нашим майбуттям, Хтось грає, тішиться, кидає, А потім враз кудись зникає. Наплине наче з моря піна, Та знов ховається в камінні. Зненацька мов підхопить вітер І ми стаємо наче діти. Літаєм поміж хмар далеко, Махаєм крилами лелекам, А потім – падаєм згори, З дитинства, де колись були. Мандруєм різними шляхами, Блукаєм темними стежками, Шукаєм – кожен щось своє, Що втратили. Воно ще є. Тому замружся найскоріше, У казку ти пірнай із віршів. 1998р.
2018-11-13 07:53:39
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2731
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5090