Не треба бруд чужий сприймати
А знаєш, таки ти загрався,  І плани всі твої до біса. Скінчилась роль у грі. Завіса. Терпець, що так тремтів, зірвався. Чому мені бува нестерпно? Слова та дії неминучі, Існують рішення беззвучні, Немає сенсу у маневрах. А знаєш, краще все відразу Розкласти в ящики сумління, Зібрати в жменю все терпіння, Забути, що було до сказу. Не треба бруд чужий сприймати, Нехай залишиться істоті, Що носить той кошмар у роті, В надії другим передати. Нехай не мучить зла провина За власні мрії та бажання. Знайду для себе я зізнання, Бо жити далі ще повинна.    11.02.2019р. 
2019-02-21 11:35:28
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3113
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3764