Духи
Люди заснули,
Лиш чути шепіт вітру.
Ми з тобою в тонули
в пітьмі літній.
Тікаємо від місяця
Й позилаємо на зорі.
Тільки я і ти залишиться -
Для часу ми прозорі.
Хто ми і хто я, ми не знаємо.
Із рук людських вислизаємо.
Не люди, не зорі, не роси,
Не маємо рук, ніг і косей.
Напевно ми духи безликі, Маленький і ніби великі.
Ніхто нас не знає й не бачить, Тому ми і вічні значить.
Не спотворені, а прекрасні.
Рука людська, як і час, дуже ласа, Щоб все забрати, присвоїти,
Лихо й розруху скоїти.
А ми з тобою незаймані,
Руками Всесвіту незламані.
Будемо вічно по світі літати
І з болем за всім спостерігати.
2018-04-27 15:00:59
1
0