Духи

Настася Демидюк

Люди заснули, Лиш чути шепіт вітру. Ми з тобою в тонули в пітьмі літній. Тікаємо від місяця Й позилаємо на зорі. Тільки я і ти залишиться - Для часу ми прозорі. Хто ми і хто я, ми не знаємо. Із рук людських вислизаємо. Не люди, не зорі, не роси, Не маємо рук, ніг і косей. Напевно ми духи безликі, Маленький і ніби великі. Ніхто нас не знає й не бачить, Тому ми і вічні значить. Не спотворені, а прекрасні. Рука людська, як і час, дуже ласа, Щоб все забрати, присвоїти, Лихо й розруху скоїти. А ми з тобою незаймані, Руками Всесвіту незламані. Будемо вічно по світі літати І з болем за всім спостерігати.

2018-04-27 15:00:59

Інші вірші поета

Літній затишок Переспів вірша «Так тихо серце плаче…» Поля Верлена Травень Ніктофобія

Інші поети

Arin lee

@XxunchartedXx

Merlin911

@garovan321

Vladislav Khavrus

@vladislav_khavrus

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14298

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5606