Ніктофобія
Настася Демидюк
Боюся тої тиші, Що дружить із пітьмою – В душі гризота мишей Заволоділа мною. Тремчу усім тілом, Мурашки по спині - Щось страшно зашурхотіло Й полізло по стіні. І серце защеміло Від реготу лихого, У п’ятки злетіло Й застигло німотою. Ось-ось втрачу свідомість Від всього того жаху, Та зараз загорить свічка І розжене всю мряку.
2018-04-28 14:02:43
0
0
Інші вірші поета
Переспів вірша «Так тихо серце плаче…» Поля Верлена Переспів вірша «Silentium» Ф.Тютчева Важкі кроки... Без слів
Інші поети
Тесса
@caxxap16
安德烈
@aandrew
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3950
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1245