Ніктофобія
Настася Демидюк
Боюся тої тиші, Що дружить із пітьмою – В душі гризота мишей Заволоділа мною. Тремчу усім тілом, Мурашки по спині - Щось страшно зашурхотіло Й полізло по стіні. І серце защеміло Від реготу лихого, У п’ятки злетіло Й застигло німотою. Ось-ось втрачу свідомість Від всього того жаху, Та зараз загорить свічка І розжене всю мряку.
2018-04-28 14:02:43
0
0
Інші вірші поета
Один дитячий день Травень Духи Літній затишок
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2100
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943