Анастасия Дутка
@nasttttik_
Вірші Всі
сон
ми тихо закриємо очі з тобою, і ляжемо в теплу туманну імлу, тебе я так ніжно у ніс поцілую, і міцно до себе ще раз пригорну ти віриш у знаки небес - гороскопи, а я безпричинно до тебе біжу. ти знає що відданим буду до смерті, бо я твої очі безмежно люблю ромашок букет принесу на світанку, бо їх ти так любиш, як осінь сумну. як жаль, що колись доведеться прощатись, бо сни не збуваються, а я вже не сплю.. 07.11.2021
3
0
242
і ми зустрілись...
і ми зустрілись - дві сумні душі, які так сильно вміють полюбити. холодний дощ, ми двоє в темноті, і нескінченно можем говорити. обом так важко, і обійми ті, так хочеться не розпустити, бо ми зустрілись - дві сумні душі, які нарешті можуть полюбити. 22.09.2021
4
0
256
Потрібно мовчати
Потрібно мовчати.. Казали мені дуже часто. Потрібно мовчати.. Тоді коли дуже болить. І слово із вуст не могло прозвучати, бо байдуже всім... Не розказуй тоді коли вже аж так сильно болить. Потрібно мовчати... Тоді коли гнів бере верхи. Потрібно мовчати... Тоді коли знову штормить. І мило сміятись коли запитають: "Як справи?", бо діла немає комусь, що у тебе сьогодні болить. Второпай ти істинну цього життя вже нарешті - немає людей, які поруч будуть завжди, ти лишишся в себе і будеш боротись за серце, за серце своє, яке досі так сильно болить. Потрібно мовчати.. 06.06.2021
3
0
302