Анастасія Дутка
@nastyanastya
Вірші
Качельки
І тихо колихалися качельки І мрії обривалися у мить Про все,що думав завжди у подушку Тут знищилося і упало вниз І вітер дмухає сильніше Й приносить запахи тих мрій Які розбилися об землю Давно забутих теплих днів І тихо колихаються качельки І тихо мрії падають униз І тихо котяться по щічці Сльозинки не почутих слів.
1
0
739
Життя
І кави з молоком тут не потрібно Була би лиш удача за удачею І лиш невдача переходить стрімко Границю між ось цим усім побаченим Ти думаєш невже усе скінчилося І руки опускаєш вниз і вниз Не бачучи що все уже змінилося Продовжуєш надалі все іти Поглянувши у вікна тьми й поразки Ти хочеш повернутись але нікуди Бо лиш читати вмієш добрі казки Але у світі куди менше доброти..
1
0
678
Почуття
Твої почуття не потрібні нікому Іди хоч втопись чи не вір ти усьому Іди поріж вени чи стрибни з обриву Усім буде весело з-за об'єктиву Ти скажеш: "Ну як так? А як же батьки?" Скажу я відверто: "усе це байки.." Усі люди брешуть ти не сподівайся Що комусь ти потрібен забудь..і вбивайся Роби це фізично, морально як хочеш Керуйся лиш тим: голови ти нікому вже не морочиш! Ти зникнеш..забудуть тебе і раденько Усе як було і людям миленько Бо більше немає твоїх почуттів Немає вже сліз, немає й рубців Що залишив той ніж укорочувач днів І є лиш маленька могила На яку у кінці не прийде жодна важлива для тебе людина...
3
0
639
Любов
У нашому домі поселилася тиша, Ні звуку, ні шороху де не піди Не сміє навіть пробігтися миша, Бо тиша нарушена гірше біди. Бо в нашому домі смуток й печаль, І думи цікаві впинаються в жаль Немає розради, що й не кажи Сміливі поради куди не ступи. А ти посміхнись бо розрада близька, Дізнаєшся скоро про щастя злегка, Дізнаєшся ти про любов без обману, Але забудь ти про теле-екрани. Про любов не говорять відкрито чи вслух, Таємно почути ти зможеш той звук, Підтримка буде лише коли ти Зможеш відчути присмак журби. Та ще пам'ятай: Коли любиш-люби, Не любиш її так візьми й відпусти. Любов це не горда афіша, Любов це безжалісна тиша.
2
0
584