Вірші
Шматочок істини
Небо і земля віками були разом...
історію людства за межами
...залишили,
Незнаним, неважливим сном.
Вони однаково закохані в повітря,
А море сліз, для них було вином.
Вони однаково пахнуть спокоєм.
Вірність одна в них на двох.
Земля збирає сльози, зберігає,
пророщує життя.
Земля про небо усе знає,
Про тебе любий, знаю я.
2
0
461
Сила
Немає того хто так добре плаче.
Хто пахне краще,
і найкраще спить.
Попрацюймо над нами добряче.
Розпухлі очі
Вже душа не болить.
Чекай на мене, тут постій,
Вже память зникає для мрій...
Терпи,
терпимість бачили у снах
Терпи,
Бо сила жива, не в книжках...
Заради правди, я готова на пустелю.
А ти готовий полюбити сніг.
Забради Бога ти забудеш смуток
Але мене забути ти не зміг.
3
0
451
Причина жити
Звідки з'являється наша вічність?
Звідти, де малинове варення.
Там де вона,там сонце не пече у плечі,
Там де зароджується нове вчення,
І де в історії немає колотнечі...
Й Морська вода не сльози всіх жінок,
А вітер у пустелі не загублена дитина...
Тоді ми з любим підемо в танок
Тоді та вічнічність то наша причина.
3
2
694
Свобода
Ми
тінь загальної любові й відблиск віри.
Ти
майже чиста крапля на плечі
У тебе
просто хочу вірити без міри
І вірю
бо ми вільноживучі.
2
0
447
Мрія
Я скину сльози на траву...
на тому місці буде дім,
в якому житимуть всі міфи раю
і там ми житимемо одним днем,
і там я вічність заховаю.
4
0
560
Твоя біль дитинства
І ти прокинешся потім іншим
будеш бачити дельфінів в річці
і кораблик, який ти зробив для брата
в калюжі сліз відправиться до тата.
3
0
412
Одне і те ж
Велично пахне рутиною...
вона як знатна пані в марноті
прийшла тепер з дитиною...
І здається дурною в своїй правоті
2
0
394
Давай разом
Давай вирушимо туди де наші ночі в нірвані
Давай подбаємо про захист тварин.
Зробімо нашу версію життя у ванній...
Одягнувши талісмани із перлин.
2
0
408
Без божевілля
Світися нова людино, бо ти маєш на це право!
Подякуй за можливість плавати та спати!
Мандруй по системі один, і дуже жваво,
бо так найцікавіше сумувати.
2
0
401
Треба всім
Ти знаєш що таке свобода?
Це коли дім згорів і ти не плачеш.
І тобі його зовсім не шкода,
Найгірше - навіть, може бути насолода.
І тепер твоя людська природа,
Знає що ти її побачиш.
4
0
400
