Vivre, mourir, être
Pourquoi vit-on ? Pourquoi meurt-on ? Pourquoi est-on ? Nous sommes des êtres condamnés à vivre pour mourir, Des êtres qui meurent à cause de la vie, Des êtres qui vivent pour souffrir, Des êtres qui vivent dans l'envie, Des êtres qui s'entre-tuent par avidité, Des êtres qui se tuent par adversité, Des êtres emprisonnés dans la spirale infernale du temps, Des êtres enfermés dans un monde sans printemps, Des êtres qui s'effacent avec le temps, Des êtres voulant toujours plus d'argent.
2020-10-18 12:10:52
21
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
nauby
@Marie-Micheline Prout merci beaucoup !
Відповісти
2020-10-27 17:19:03
Подобається
nauby
own merciii ❤
Відповісти
2020-10-27 17:19:15
Подобається
nauby
❤❤
Відповісти
2020-10-27 17:32:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4518
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5594