NATURA
Бродить дівка між світами, без ознаки доброти. Прихистку вона шукає, щоб побуть на самоті. Катували її бідну. Торгували як рабом. А та вірила наївно, що не стане жебраком. У тортурах загиналась. Все що мала – роздала. А тепер кричить крізь сльози, бо зосталася одна. Була треба, коли мала, а сьогодні вже тягар. Не потрібна та дівчина, що проґавила свій скарб. Буде далі як повія, що лишилось – відберуть. Стане молода причина, в божевільню заженуть. Не розсудливо вчинила, коли серце віддала тій тварюці, що із пекла. Хоч називала те – дитям.
2020-08-05 11:38:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2273
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5963