NATURA
Бродить дівка між світами, без ознаки доброти. Прихистку вона шукає, щоб побуть на самоті. Катували її бідну. Торгували як рабом. А та вірила наївно, що не стане жебраком. У тортурах загиналась. Все що мала – роздала. А тепер кричить крізь сльози, бо зосталася одна. Була треба, коли мала, а сьогодні вже тягар. Не потрібна та дівчина, що проґавила свій скарб. Буде далі як повія, що лишилось – відберуть. Стане молода причина, в божевільню заженуть. Не розсудливо вчинила, коли серце віддала тій тварюці, що із пекла. Хоч називала те – дитям.
2020-08-05 11:38:37
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9685
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222