А чому недобрим людям?...

Наян Коваль

А чому недобрим людям легше спиться уночі? Невже не сняться їм жахіття? Невже не сняться їм гріхи? Вони постійно гострять лезо, аби загнати в спину тим, хто пригорнув теплом своїм. То пацюки, що лізуть в нори. То слимаки, бо без кісток. Вони разом – гніздо осине, в тому гнізді купа пасток. Шляхетність їм не притаманна. Хрипне голос їхніх душ. Нечисть ходить там, як панна. Шкода, не змити їхній бруд. Проблема їхня споконвік: відсутність совісті і глузду. Та скільки не лікуй каліку, Ти не зламаєш у ній суку.

2020-08-10 18:54:26

3

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Наян Коваль

@Boanerge а щодо другого слова "кісток" , то я не помітив, там має бути "пасток", як завжди Т9(

Відповісти

2020-08-10 20:01:38

1

Наян Коваль

@Boanerge дякую за генія, але я сказав правду, не знаю чому, але змінило на те, що є)

Відповісти

2020-08-10 20:05:50

1

Наян Коваль

ні, просто життя з такими знайомило)

Відповісти

2020-08-12 18:49:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4647

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

84

0

3943