Кров
Кров кипить і я знаю,що треба Бо в твоїх очах тонуть світи Мене магнітом тягне до тебе Про це знають навіть кістки Холодне повітря,змінив теплий подих Коли я бачу,що ти щаслива Мені не потрібно,обіцянок жодних Бо всі ці слова мінлива злива Я відчуваю,що таке справжнє кохання І бачу це в твоїх прекрасних очах Купу слів замінило мовчання І всі незгоди забрав білий птах Я був пілігримом в цій течії Але зустрів твій берег Більше не буде ціїє маячні І наш спокій не порушить шерех
2021-02-15 18:05:47
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Fox
Останнє слово для мене незрозуміле, хочя українська і моя рідна мова.
Відповісти
2021-02-15 18:15:01
1
Hellebore #СКРИП Spirit
Шерех-це те саме,що шерхіт)
Відповісти
2021-02-15 18:19:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8625
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283