Думки
Hellebore #СКРИП Spirit
Ранок та кава з вершками Всі думки замінив би твоїми словами Телпа ковдра гріє моє тіло Я пам'ятаю ту ніч,коли все тремтіло Погляд та подих дає нам надію Навіть зірки в небі про щось мріють Я мрію про тебе і це вже забагато Ти будеш зі мною потрібно лиш сказати По-справжньому тільки відчутти Без зайвих слів та рухів почути Що каже серце,а не мова тіла Скажи по-справжньому,щоб потім не тліло Бо у кожної людини є свої крила Душа,що ховається за своїми дверима Кожен хоче бути щасливим до неба Але ти подумай чи справді все це треба
2020-10-01 07:11:09
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
_SAҰANA_ĜŘÊĨŜ_ (Немного сумасшедшая богиня..и главная ТАМАДА СБ)
Красивый стих из интимной лирики, я бы сказала напитан атмосферой и какой то нежностью. Постарался, молодец. Я добавила в закладки
Відповісти
2020-10-01 07:12:41
1
Hellebore #СКРИП Spirit
@_SAҰANA_ĜŘÊĨŜ_ (Немного сумасшедшая богиня..и главная ТАМАДА СБ) Спасибо)Стараюсь делать не так всё печально)
Відповісти
2020-10-01 07:23:56
Подобається
Інші вірші поета
Кров Труна Згас Твои глаза
Інші поети
_Coffee_
@_Coffee_
Maee
@Maee
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1605
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2026