Думки
Hellebore #СКРИП Spirit
Ранок та кава з вершками Всі думки замінив би твоїми словами Телпа ковдра гріє моє тіло Я пам'ятаю ту ніч,коли все тремтіло Погляд та подих дає нам надію Навіть зірки в небі про щось мріють Я мрію про тебе і це вже забагато Ти будеш зі мною потрібно лиш сказати По-справжньому тільки відчутти Без зайвих слів та рухів почути Що каже серце,а не мова тіла Скажи по-справжньому,щоб потім не тліло Бо у кожної людини є свої крила Душа,що ховається за своїми дверима Кожен хоче бути щасливим до неба Але ти подумай чи справді все це треба
2020-10-01 07:11:09
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
_SAҰANA_ĜŘÊĨŜ_ (Немного сумасшедшая богиня..и главная ТАМАДА СБ)
Красивый стих из интимной лирики, я бы сказала напитан атмосферой и какой то нежностью. Постарался, молодец. Я добавила в закладки
Відповісти
2020-10-01 07:12:41
1
Hellebore #СКРИП Spirit
@_SAҰANA_ĜŘÊĨŜ_ (Немного сумасшедшая богиня..и главная ТАМАДА СБ) Спасибо)Стараюсь делать не так всё печально)
Відповісти
2020-10-01 07:23:56
Подобається
Інші вірші поета
Твои глаза Тільки злість Я пам'ятаю Згас
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4056
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1570