Два інваліди у сфері кохання
never_wasss
Я з тобою - два інваліди у сфері кохання Надломленні емоції Ми діти, що не вміють любити матір Чому так? Спитай у неї Вона посміхаючись задушила мене Ось відповідь Ось твоя любов Тримай Її так багато, що я задихаюсь Я і матір - два інваліди у сфері кохання .
2019-11-30 17:31:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
сумно, але так душевно
Відповісти
2019-11-30 17:33:47
Подобається
Інші вірші поета
П'ю каву наче материнське молоко Іронія пилу Я хочу мене, тебе і світ дім
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1886
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1694