Два інваліди у сфері кохання
never_wasss
Я з тобою - два інваліди у сфері кохання Надломленні емоції Ми діти, що не вміють любити матір Чому так? Спитай у неї Вона посміхаючись задушила мене Ось відповідь Ось твоя любов Тримай Її так багато, що я задихаюсь Я і матір - два інваліди у сфері кохання .
2019-11-30 17:31:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
сумно, але так душевно
Відповісти
2019-11-30 17:33:47
Подобається
Інші вірші поета
Іронія пилу Тварина Хочу до психолога дім
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356