Два інваліди у сфері кохання
never_wasss
Я з тобою - два інваліди у сфері кохання Надломленні емоції Ми діти, що не вміють любити матір Чому так? Спитай у неї Вона посміхаючись задушила мене Ось відповідь Ось твоя любов Тримай Її так багато, що я задихаюсь Я і матір - два інваліди у сфері кохання .
2019-11-30 17:31:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
сумно, але так душевно
Відповісти
2019-11-30 17:33:47
Подобається
Інші вірші поета
дім нарву ірисів Хочу до психолога П'ю каву наче материнське молоко
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Ruslana
@rock_ksolana
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2091
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2870