Два інваліди у сфері кохання

never_wasss

Я з тобою - два інваліди у сфері кохання Надломленні емоції Ми діти, що не вміють любити матір Чому так? Спитай у неї Вона посміхаючись задушила мене Ось відповідь Ось твоя любов Тримай Її так багато, що я задихаюсь Я і матір - два інваліди у сфері кохання .

2019-11-30 17:31:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

petit pain

сумно, але так душевно

Відповісти

2019-11-30 17:33:47

Подобається

Інші вірші поета

П'ю каву наче материнське молоко в душі нещодавно цвіли яблуні дім

Інші поети

Dominika Fox

@dominikafox

ANDROID CHANNEL

@android_channel

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3060

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3014