Блог
Всі
Не долюблена дитина
Думки вголос, Потрібна допомога, Особисте
Я вважаю себе не долюбленою дитиною. Мені 16 і я нещасна.
Останнім часом я весь час плачу і стала дуже нервовою. Зараз в мене закладений ніс і вуха, мені дуже сумно що в мене такі батьки, якщо до цього вам здавалося, що ваші погані просто прочитайте.
Замість того щоб мене обійняти тато дає мені щигля в лоб або вухо.
Мама замість слова "люблю" каже що я тормоз. В дитинстві мене з сестрою залишали на бабу яка завжди підкреслювала що я не така і що мені потрібно мінятися. В мене поганий характер і взагалі я не така.
Мама весь час для всіх розповідала, що я нічого не роблю не допомагаю і нічим не цікавлюся нічого не знаю, а коли я приходила до тьоті вона дивувалися звідки я це знаю і що взагалі щось та роблю, ніби я в ящику з під бананів живу.
Весною вона мене вдарила так що я ходила в окулярах декілька днів і замазувала тоналкою, я весь час плакала, відчувала приниженою. Тато мене також Паро разів бив так що винятки були декілька місяців, щоправда не на лиці а на попі. Мені було боляче торкатися. Я все дитинство била сестру якщо вона робила щось не так, я думаю це прояв слабкості і саме недолюбленості. І так мені завжди затиками рота, бо я не те що треба кажу. Коли я будучи зовсім малою хотіла щось робити мені не дозволяти, бо я ще мала і нічого не вмію. Я тільки могла на повну відірватися у баби Тані, вона дозволяла все робити.
Моя сестра також страждаю, адже мама весь час зла, кричить на неї, вона так само все робить не так, її ніколи не били як мене, бо вона була слухняна і взагалі молодець. Вона почала часто жалітися мені на маму, адже вона стала просто інша, її не реально витримати "таку як треба". Я бачу як моя сестра перетворюється на нещасну слабку людину. Мені дуже шкода, і мене і сестру. Добре що немає в нашій сім'ї більше дітей. Вони навіть з нами точкою не говорять, нічого не хочуть робити, після цього вони хочуть щоб ми були щасливі в своїх сім'ях. Після всього потрібна лише робота з психологом, бо інакше ми не матимено щастя. В мене все. Дякую за увагу. Не звертайте увагу на помилки- це все було написано зі сльозами на очах.
2
58
ЧАЕС боюсь
Думки вголос, Особисте
Я не можу підібрати слова до події яка сталася багато років тому. Це велика та страшна трагедія для усього людства. Вона сталася на перший погряд звичайну і нічим не помітну ніч на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Я не знаю точної дати і години, але точно знаю що кінець квітня місяця. Я не знаю що писати тому що я не знаю нічого достеменно, ніхто не знає це все приховують, а ті що знали вже давно загинули або від радіації або від горя. Одне скажу це дуже страшна трагедія наслідки після якої будемо відчувати ще тисячі десятки років. І поруч реактор і не один а 2 які можуть так само принести сюрприз як і цей ніби повністю безпечний. Я кожний день дивлюся на ці реактори і боюся за своє життя, а чи не повториться це знову. А зараз просто треба надіятись на краще і жити. Надіятись що нам будуть говорити про випробування на АЕС. Коли вже чиновники порузомнішають. А на цьому все.
Магия утра
Цитати
Магия утра
Мэттью Келли: «С одной стороны, мы все хотим быть счастливыми. С другой – все мы знаем, что именно делает нас счастливыми. Но мы этого не делаем. Почему? Очень просто. Мы для этого слишком заняты. Слишком заняты для чего? Слишком заняты для того, чтобы быть счастливыми».
•Вина указывает на то, кто виноват в чем-то, а ответственность – кто будет изменять ситуацию к лучшему благодаря соответствующему настрою.
•«Говорят, первый час рулит всем остальным днем. Если я ленив или неорганизован в своих действиях во время первого часа после пробуждения, то, как правило, останусь таким на целый день. Но если я стараюсь провести этот первый час как можно продуктивнее, остальная часть дня, скорее всего, будет такой же оптимально продуктивной».
• ніколи не переоцінюй свою роль в житті інших людей. Якщо до тебе хтось перегорів, викручуй лампочку і ти. Економ електрику.
Том Харді
Экстраординарная жизнь – это жизнь, предполагающая ежедневные, постоянные улучшения в наиболее важных областях.
Робин Шарма
Успех – это то, что привлекает человек, которым вы стали.
– Джим Рон
В тишине душа видит путь в более ясном свете, и все неуловимое и обманчивое проявляется в кристальной прозрачности.
– Махатма Ганди
За один час молчания можно узнать больше, чем из всех книг, прочитанных за год.
– Мэттью Келли
Обычные люди верят только в возможное. Экстраординарные люди представляют себе не то, что возможно, а то, что невозможно. И, визуализируя невозможное, начинают видеть его как возможное.
– Шери Картер-Скотт
Старайтесь видеть вещи такими, какими вы хотели бы, чтобы они были, а не такими, каковы они на самом деле.
– Роберт Колльер
Человек, который не читает, не имеет ни малейших преимуществ перед тем, кто не умеет читать.
– Марк Твен
Чтение для ума – что физкультура для тела и молитва для души. Мы становимся книгами, которые читаем.
– Мэттью Келли
4
45
Вірші
Всі
Мова рідненька
Кожний день ходжу до школи,
І читаю і рахую.
Лиш одне не йде до мене
Наша мова рідна.
Вчу вдень, і в ніч, і на уроці.
Та щось тяжка вона вся,
Йде до мене безпуття.
Сльози вже пятки вмивають,
А я правела незнаю.
Без мороки нікуди,
З цеї мови ось такої,
Теї рідної одної.
3
1
302
Війна
Війна
Час прийшов.
Час той самий.
Той самий вирішальний.
такий тяжкий, такий легкий.
Такий легкий як кожна стрічка.
Стрічка цього вірша.
Зараз тяжко, неймовірно тяжко.
Як у тей час коли війна.
Як Та страшна, світова.
Та наступна, як біда страшна.
Скільки вона горя принесла.
Мені не знати.
Та Я не хочу
Це лихо знати,
Ось те про що можуть вічно розповідати.
Здавалося вже все пройшло.
Та не все.
Наслідки залишилися.
Я їх не можу знати, тому й не можу написати.
Але вони були страшні!
Хоча потрібно пам'ятати
Про тих героїв на війні,
Про їхню кров та біль.
Ми маєм пам'ятати.
3
0
285
Можливо...
Ти щасливий?
Ні, я нещасний.
Чому ж ти такий прекрасний?
Можливо...я сумний,
Можливо, я веселий,
Незнаю як тобі відповісти.
Ось зараз.
Можливо, світить сонце,
Можливо, хмари вітрові,
А, може, дощ іде рясний.
Нічого я не знаю зараз.
Чи я похмурий, чи ясний.
Не відчуваю
У своїх лодонях,
В своїх вустах, чи на яву.
Чи посміхаюся я зараз?
Сама не розумію.
А ти як? У тебе усе?
У мене день, і ніч гроза іде,
Яка з собою смуток весь несе.
Гроза ця прилинна, і ніби нескінченна, в моєму серці розтає.
2
0
271