Тварина
Вдихаю дим, що належить чужій цигарці І тане на вустах подарований попіл У моєму домі панують агресивні чужинці Біжи поки можеш, збери спідниці поділ Зазираю у мій-чужий дім, що росте у сусідньому місті Чужинці зробили ремонт, стоять забинтовані стіни Біжи поки можеш, сховала шию в намисті Колись і ми кохати людей щиро вміли І ти не дивись на мене як дика тварина Я не боюсь, ним вимкнений первісний страх А руки твої, та ти ще й досі дитина Не попіл, злизала з уст твоїх прах
2020-11-08 01:48:30
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2962
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2437