Я краще помовчу
здавалося я вільна від усього та розум повертає нас туди моя швидка й тремтяча мова благаю про хвилину німоти люблю мовчати голосно для світу щоб він почув цю істину мою без бога можна і прожити лише благаю стерти цю сім'ю я втратила себе вже остаточно добро і зло осліпли від краси тепер мені мовчати можна вічно в дарунок для сім'ї - хвилина німоти .
2019-11-29 17:10:51
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
сім'я найгірший витвір людського життя
Відповісти
2019-11-30 15:41:24
2
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1887
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4106