Вірші
нарву ірисів
запах кави та ірисів сповнює приміщення
морок, сльози, біль, падіння. я чекаю знищення
я нарву букет сама, ставлю квіти в вазу
це життя не подарує все тобі й одразу
вкотре входжу в дивний стан, ґвалтують свідомість
вона просто лінива, запиши у відомість
глухо музика звучить, тріщить щось у вухах
вона хоче щоб почули, її лише слухають
1
0
288
Тварина
Вдихаю дим, що належить чужій цигарці
І тане на вустах подарований попіл
У моєму домі панують агресивні чужинці
Біжи поки можеш, збери спідниці поділ
Зазираю у мій-чужий дім, що росте у сусідньому місті
Чужинці зробили ремонт, стоять забинтовані стіни
Біжи поки можеш, сховала шию в намисті
Колись і ми кохати людей щиро вміли
І ти не дивись на мене як дика тварина
Я не боюсь, ним вимкнений первісний страх
А руки твої, та ти ще й досі дитина
Не попіл, злизала з уст твоїх прах
2
0
435
в душі
ви запитаєте мене
яке ж твоє дитинство
багато часу перш мине
і я скажу вам: "свинство"
чому Ви лізете в ту душу
який вас чорт просив
придумати я казку мушу
створити радісний мотив
і знову північ на балконі
я слухаю дорожній гул
від щастя аж пульсують скроні
бажання вмерти повернув
🍷
4
0
286
дім
не маю жодного місця
яке б нарекла я домом
самотньо сиджу у квартирі
сміюся і граю зі злом
я всюди остання у списках
і скоро мене забудуть
мальований слізьми писок
гарячі руки обіймуть
3
0
302
Хочу до психолога
Живу думками про самогубство
Пігулки
Мотузка
Стрибок
Не тішить твоє самолюбство
Суцільний нервів клубок
Тривожність пульсує у скронях
І серце немов здичавіло
Не можу сказати хто я
Сховала емоції вміло
4
1
341
нещодавно цвіли яблуні
нещодавно цвіли яблуні
я плакала їхніми пелюстками
у моєму місті відбуваються протести
інстаграм пропонує рекламу
ти дивився на зруйнований будинок
уявляв сімейне життя
тебе оголосили дияволом
ненависне родині дитя
5
0
381
Танець на згарищі душі
у спаленім емоціями серці
танцюєш ти на згарищі душі
і не прокинешся ніколи вранці
чекаєш поки підуть ті дощі
що змиють попіл зраненого серця
розквітнуть знов емоції твої
і виникає втрачене бажання
вмерти
танцюєш ти на згарищі душі
.
5
0
406
Два інваліди у сфері кохання
Я з тобою - два інваліди у сфері кохання
Надломленні емоції
Ми діти, що не вміють любити матір
Чому так?
Спитай у неї
Вона посміхаючись задушила мене
Ось відповідь
Ось твоя любов
Тримай
Її так багато, що я задихаюсь
Я і матір - два інваліди у сфері кохання
.
2
1
436
Іронія пилу
Запах випраної білизни
Наче парфуми для рідного дому
Спрагло вдихаю дім
Субота, генеральне прибирання
Вся сім'я судомно витирає пил
Це надважливе завдання
Я - пил
Вони хочуть стерти мене
Та я щоразу осідаю частинками свідомості на книжкових полицях
Прибирання починається знову
Мене виганяюсь з усіх кутків
Старанно й вологою ганчіркою
А я невидима й легка в повітрі випромінюю іронію
Думаєте, що ви головні в домі?
Іронія
.
5
1
513
П'ю каву наче материнське молоко
П'ю каву наче материнське молоко,
Жадібно поглинаючи мудрість світу.
Моє місце в останньому ряду.
Гей, ти закриваєш мій світогляд!
Відсунься, я не бачу, що
відбувається.
Та краще б ти сидів нерухомо і
байдуже.
Це дешевий театр,
І на що я тільки сподівалась.
Актор у нападі екстазу викликає
бога
.
4
1
478
Я хочу мене, тебе і світ
Я хочу, щоб дощем змило
Мене
Тебе
Світ
Навіщо жалюгідно існувати
Я хочу жити
Ось, ти живеш!
Ні, я тлію від буденності
Вдихаю грудьми вашу безтактність
Намагаюсь не помічати вашу апатію
Хочу збагнути печаль мертвого
Мені здається їм теж сумно
Сумно, що їх закопують
І так тисне на голову гранітний
пам'ятник
Тільки мертві хочуть жити
.
5
1
472
Я краще помовчу
здавалося я вільна від усього
та розум повертає нас туди
моя швидка й тремтяча мова
благаю про хвилину німоти
люблю мовчати голосно для світу
щоб він почув цю істину мою
без бога можна і прожити
лише благаю стерти цю сім'ю
я втратила себе вже остаточно
добро і зло осліпли від краси
тепер мені мовчати можна вічно
в дарунок для сім'ї - хвилина
німоти
.
5
1
424
