Я хочу мене, тебе і світ
never_wasss
Я хочу, щоб дощем змило Мене Тебе Світ Навіщо жалюгідно існувати Я хочу жити Ось, ти живеш! Ні, я тлію від буденності Вдихаю грудьми вашу безтактність Намагаюсь не помічати вашу апатію Хочу збагнути печаль мертвого Мені здається їм теж сумно Сумно, що їх закопують І так тисне на голову гранітний пам'ятник Тільки мертві хочуть жити .
2019-11-29 19:17:19
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
а й справді
Відповісти
2019-11-30 15:39:06
Подобається
Інші вірші поета
Два інваліди у сфері кохання П'ю каву наче материнське молоко нещодавно цвіли яблуні Тварина
Інші поети
사구 호랑이
@dinka_didi
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1851
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3901