Я хочу мене, тебе і світ
Я хочу, щоб дощем змило Мене Тебе Світ Навіщо жалюгідно існувати Я хочу жити Ось, ти живеш! Ні, я тлію від буденності Вдихаю грудьми вашу безтактність Намагаюсь не помічати вашу апатію Хочу збагнути печаль мертвого Мені здається їм теж сумно Сумно, що їх закопують І так тисне на голову гранітний пам'ятник Тільки мертві хочуть жити .
2019-11-29 19:17:19
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
petit pain
а й справді
Відповісти
2019-11-30 15:39:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3867
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13453