Жонглер

never_wasss

загублена мораль лежала на дорозі немає в неї власника тепер невимовлений жаль в священній прозі загублену мораль знайшов жонглер життя його суцільне є прокляття не має спокою стражденний чоловік чекає він блаженного пришестя жонглер цей - безнадійний вже навік .

2019-11-29 16:51:21

Інші вірші поета

Хочу до психолога в душі Я хочу мене, тебе і світ П'ю каву наче материнське молоко

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Artiomtseva

@Artiomtseva

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13518

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6349