Не покірні!
Над такими небо зовсім інше, Здається ,що їх ангел на руках несе, Але насправді,  все  не легко зрозуміти, В людей життя, буває, далеко не просте. Їх міць - життєвий досвід , Їх сила - виплакана біль, І кожен крок ,яким ступають гордо, Несе у собі, з похмурого  - лиш тінь. В очах момент,який спустошив їхню душу, І падали в нікуди ,щоб не бачити когось, І тому й  правда  ,що їх назвали "Не покірні" Не знають ,як це  впасти на  холодне дно. Слабкі місця ,у всіх,повинні бути, Але найкраще,щоб про це, не знав ніхто, Закрийте  своє серце,але відкрийте очі, І живучи, не забувайте ,про справедливість і добро.   Не скорені...покора - це не просте тло, На цьому тлі,не кожен витримає люте сонце, Як проти течії навчилися ,упевнено іти давно, Так викарбовують ,до нині , на устах, у ворогів, не самовите:"  Хто це?"
2019-09-10 09:57:39
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5441
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2180