Не визнана
Маленька "мрія" хотіла рости, Боролась, літала, махала крильми, Та не було віри, в себе саму, Занепадала духом ,постійно , чому? Зневага, ненависть до серця її Яке щиро любило ,без різниці, усіх, Щоразу ,вмивалася "мрія" слізьми, Та ,все ж, посміхалася далі, крізь біль. Щоразу, шукала ,підтримку в очах, Здавалося б в рідних,та це далеко не так Рости не вдавалось,хоч дуже хотіла І все таки з болем відрізала крила. Сиділа "мрія",з пустими очами  Вдихаючи сльози , що виривались ночами Віддавши крила в дарунок чужому, Незнала ,що життя буде вчити й такому . І хочеться їй ,дуже ,вирватись в небо, Щоб вітер голубив, рани пекучі, Ніколи не рвіть,поспішаючи, крила, Ніхто не загоїть ,життєві шрами болючі.
2019-09-07 10:10:49
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно…
Відповісти
2019-09-07 10:19:59
2
Марія Вербовецька
@Серафім дякую ☺
Відповісти
2019-09-07 11:42:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9507
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1510