Блог
Всі
О другій годині ночі...
Думки вголос, Особисте
І ось знову на годиннику 2-га година ночі, а я не сплю.
Я забула про нормальний сон коли в моє життя завітала вона. Ця незнайомка закрутила моє життя в іншому напрямку. І мене б'є мов об скелі від стрімких подій, що відбуваються. Ніколи моє життя не було таким живим, вибачте за тавтологію. Але саме зараз я перестала відчувати себе мов сонамбула і вдихаю вповні груди морозне повітря. Незнана заставляє мене бігти зранку до води, щоб оговтатись. І ось коли тобі здається, що ти врятований тебе накриває знову. Ти кричиш матюкаєшся, але подорожні цього не бачуть, ці люди ніколи не думають про інших. Так от наступає певний проміжок часу ти думаєш все, вже точно буде ок. А ні ти знов відчуваєш незнайомку, вона вже тут, ви відчуваєте її, вона є в кожному й ім'я її ТРИВОГА.
Вірші
Всі
Просто
Мудріші ті, хто живе просто,
Їздять на метро, ходять на пошту,
А на сніданок може хліб з медом і маслом.
І "Щастя всюди!" для них гасло.
Вони прості, і в цьому вся мудрість. Для них радість- це рідні люди.
А рідні ті, хто зігріє в морози,
Ті, хто обійме в літні грози
Вони так живуть, а ми що? Літаєм?
Ні, ми просто шукаєм, ПРОСТО шукаєм...
2
0
284
Колись, а може...
Колись тоді я буду точно знати,
Колись тоді я буду прибирати,
Рвати і літати.
А може вже сьогодні? Ні.
Це буде ще не скоро.
А чому такі повільні дні?
Батьки говорять вони летять у них
У інших пролітають
А я сиджу в своїй кімнаті на карантині, й не знаю, нічогісінько не знаю, боюсь своїх снів,
Бо в них немає логіки.
А може і в житті немає логіки.
Тоді чому я думаю про завтра?
4
0
338
В країні мрій...
Життя болить, лякає, плаче
А ти сидиш собі, сиди
Скажи мені лиш те юначе
Що серце викине з біди
А я пройду собі тай годі
Нема в мені отих страждань
І на слова:" Побойся Бога!"
Я видам ще пару зітхань
Чому ви всі тут зупинились
І хничите про все що є?
Чому я знову опинилась
В суспільстві крайнім, що не йде?
2
0
322
