Колись, а може...
Віка Танчин
Колись тоді я буду точно знати, Колись тоді я буду прибирати, Рвати і літати. А може вже сьогодні? Ні. Це буде ще не скоро. А чому такі повільні дні? Батьки говорять вони летять у них У інших пролітають А я сиджу в своїй кімнаті на карантині, й не знаю, нічогісінько не знаю, боюсь своїх снів, Бо в них немає логіки. А може і в житті немає логіки. Тоді чому я думаю про завтра?
2021-03-16 21:53:08
4
0
Інші вірші поета
В країні мрій... Просто Втрата Ніч..
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
ثورة تطور -
يويشي
يا رفاق البرنامج بالأصل باللغه الروسيه لأن من الواضح ان مطوره روسي انا الحين بتوجه للحساب الرئيسي بالبرنامج و اطلب منهم يسوون سفراء و بعض التعديلات و اذا ردوا علي اعطيكم اسم الحساب تروحون تطلبون منهم بعد، ممكن يسمعون لنا لأننا كثار البرنامج لا يدعم التعليقات بين الفقرات التصويت يكون عالروايه كلها اظن ؟ و اتوقع باقي التفاصيل بسيطه بالنسبه للواتباد عطوني كم ساعه اخلص واجبات المنزل اللي علي و برجع منها كثير ايمن كلب ذا مارح يخليني اترك البرنامج و ينتصر هو، زائد ان كثار قالولي كلام خلاني احس بالذنب و منكم اللي قفل حسابه و هالشي حزني جداً اهم شي اني فضحت السفراء و ايمن عشان الكل يعرف حقيقتهم 😂💕
99
44
5276
Полум'я життя
Лія Антонова
Взлетить жарптицею в небо, Серед зірок замерцає... Якщо душа палає, Плумья у серці не згасає. Якщо здається що гасне, Треба жити ще краще. Полум'ям не можна у порох перетворити, Полум'ям цим можно лише душу зігріти. Можна ще краще палати, В очах вогонь віддавати. Полум'я твоє нізащо не погасне якщо є мрія, Любов та віра.
46
13
2202