Фрегати
Вона чекає від нього слів, Які звучали б як компліменти. Він шукає потрібну мить, Коли зійдуться всі елеменети. Вона чекає від нього дій: Бо перший крок він повинен зробити. Він не може сказати їй, Що не може її не любити. Вона чекає від нього знак, Що підтвердить його кохання. Він не знає чи зробить все так, Як було у її сподіваннях. Вона готова зробити крок, Аби тільки бути із ним завжди разом. Він шукає як довести, Що він точно готовий, що він - її пазл. Промайнули їхні життя. Він все шукав, вона все чекала. Найбільше у світі її він кохав, Вона все життя лиш його і кохала. Розійшлись їхні долі, Як прекрасні самотні фрегати. Їх життя не навчило одного: Треба діяти, а не мовчати!
2020-06-17 20:32:55
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3792