Фрегати

Нікіта Калюжний

Вона чекає від нього слів, Які звучали б як компліменти. Він шукає потрібну мить, Коли зійдуться всі елеменети. Вона чекає від нього дій: Бо перший крок він повинен зробити. Він не може сказати їй, Що не може її не любити. Вона чекає від нього знак, Що підтвердить його кохання. Він не знає чи зробить все так, Як було у її сподіваннях. Вона готова зробити крок, Аби тільки бути із ним завжди разом. Він шукає як довести, Що він точно готовий, що він - її пазл. Промайнули їхні життя. Він все шукав, вона все чекала. Найбільше у світі її він кохав, Вона все життя лиш його і кохала. Розійшлись їхні долі, Як прекрасні самотні фрегати. Їх життя не навчило одного: Треба діяти, а не мовчати!

2020-06-17 20:32:55

Інші вірші поета

Без масок! Біля вікна Хлопці не плачуть? Моє місто

Інші поети

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Мар'яна Марчик

@maryana_marchik

Берніс Кірк

@Berni

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16683

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6404