Вірші
Залежний
Я залежний! Не від наркотиків,
Алкоголю чи сигарети.
Я прив'язаний до спогадів,
Що вимальовують силуети.
Вириваюся! Та не вирвуся.
Я в полоні солодкого марева.
Я так хочу, щоб все закінчилося
І не починалося заново.
Не здаюсь. І не збираюся.
Варто обрати лиш шлях належний.
Ти живеш і напевно здогадуєшся,
Що я досі від тебе залежний.
4
2
212
Біля вікна
Вона стоїть біля вікна
І споглядає темне небо.
Вона на світі не сама
Для щастя більше їй не треба.
На її плéчах лéгка шаль,
В руках маленька чашка кави.
Вона вдивляється у даль
Він обійма її ласкаво.
Він теж стоїть біля вікна,
Шукає в небі ночі чари,
В його руках лише вона,
Як Сіріус - така ж яскрава.
Вони вдивляються у ніч
Не промовляючи ні слова
У них є найцінніша річ –
Життя, що сповнене любові.
5
1
311
Моє місто
Моє місто у зелені тоне,
Я у нього, як в воду пірнаю.
Відтепер я у нього в полоні,
Та ні крапельки смутку немає.
Моє місто - славетне, величне.
Воно - легенд неосяжна скарбниця.
Я люблю його віддано, щиро,
Бережу всі його таємниці.
Моє місто - це здійснена мрія,
Щастя все навкруги наповняє,
У серцях всіх людей - надія.
В світі кращого міста немає.
9
1
373
Дощі
Ніч. За вікном гроза.
На вікні дощова сльоза.
Гроза у моїй душі.
Зараз там проливні дощі.
Тиша. Стук серця у ній.
Рій думок в голові моїй.
Всі думки про минуле життя
То лиш сон, то уже небуття.
Сон. Він тепер не страшний,
А веселий чи навіть смішний.
Спокійно мені на душі.
Хоч за вікном проливні дощі.
3
0
416
Хлопці не плачуть?
Світ зникає, стає, як та пляма,
І сльози збираються біля повік.
В думках фраза, і зАвжди та сама:
"Хлопці не плачуть. А ти ж чоловік."
Упала сльоза, за нею наступна
Не можеш ти більше тримати потік.
І знову ці фрази, як стіна неприступна:
"Хлопці не плачуть. А ти ж чоловік."
І раптом, згадалися слова мами,
Що вона їх тобі казала завждИ
"Поплач, любий сину, поплач, легше стане
Бо сильні все ж плачуть, не плачуть слабкі".
5
0
333
Без масок!
І сльози, і сміх,
І посмішка щира –
Це прояв емоцій,
Що властиві людині.
Є гнів, є зневіра,
Є радість, печаль,
Та їх час від часу
Ховаєм, на жаль.
Ми все боїмося,
Вдягаємо маски,
Прошу вас: не треба,
Зупиніться, будь ласка.
Життя закоротке
Мета головна в нім –
Це жити без масок,
Це бути справжнім!
5
0
308
Фрегати
Вона чекає від нього слів,
Які звучали б як компліменти.
Він шукає потрібну мить,
Коли зійдуться всі елеменети.
Вона чекає від нього дій:
Бо перший крок він повинен зробити.
Він не може сказати їй,
Що не може її не любити.
Вона чекає від нього знак,
Що підтвердить його кохання.
Він не знає чи зробить все так,
Як було у її сподіваннях.
Вона готова зробити крок,
Аби тільки бути із ним завжди разом.
Він шукає як довести,
Що він точно готовий, що він - її пазл.
Промайнули їхні життя.
Він все шукав, вона все чекала.
Найбільше у світі її він кохав,
Вона все життя лиш його і кохала.
Розійшлись їхні долі,
Як прекрасні самотні фрегати.
Їх життя не навчило одного:
Треба діяти, а не мовчати!
8
0
344
