إمرأة ....

Baby

عِندَما قآلو "فَتاة؟" بيوم ولادتها هناك من التزم الصمت .... لاكن وللعنة وقفت اهنئ كل من بـ المشفى فـ هيَ ... طريق ذهابي للجنة ...❤ وهيَ ... سر الحناني عندما اكبر ...❤ ورفعة رأسي ... عندما تنجح ...❤✨ هيَ مرأة عضيمة ... من يوم ما خلقت -أبي-

2018-09-03 12:25:47

17

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Baby

@غرام ياب 🙂❤

Відповісти

2018-09-03 13:41:50

1

آيڤي ൨

❤❤❤❤❤

Відповісти

2018-09-03 14:08:02

1

Yourhope Myhope

حقا علينا أن نحارب تلك العقليات الفاسدة التي تجسب الفتاة لا شيء بينما هي كل شيء

Відповісти

2020-10-11 13:03:57

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4803

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11372