Бандитка
Ти закохалась в мене у віці юному, Але я тоді був холодний до тебе, як віскі із льодом. В цьому світі сумбурному Все приходить лише згодом. Коли ти стала дорослою, Я оцінив твою дівочу красу. Ти наділилась такою вродою, Якою вп'єшся аж досхочу. Правда, ти стала інша. Ти стала холодна до мене. Погасла та твоя іскра, Яку колись я бачив у тебе. Ти стала самостійна, Як бізнес леді крута. І вже не така наївна, Як колись була твоя душа. Але я не міг тебе занадто юною, Приголубити так, Як дорослу жінку. Ти була ще зеленою дівулею, Щоб з тебе зробити жінку. Тому моя холодність була правдива, Як коли не можна їсти плодів незрілих. Зараз ти вже доросла і красива, Тому можна провести багато ночей чарівних. Але я бачу, що ти стала, Бандиткою. Біля тебе багато вуркаганів Стоять під твоєю калиткою. Ти вже інша, інша справді. Інше створіння. То по правді, Це якесь непорозуміння. Але це твій шлях, твої дії І твоє життя. Ти розірвала свої мрії, мої мрії, Ось вже ти яка. Тепер я осліп Від огидної гордості твоєї. В собі маю твій негативний слід, Який буде довго існувати у мене.
2024-10-02 20:38:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2620
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1720