Гріюсь світлою думкою
Сонечко щекоче мізки, Своєю теплотою. Немов бахнув багато віски Разом друже із тобою. Але не страшно сонця, Як його удару, Від якого буде, Клопоту немало. Правда що ж робити, Коли йде війна, Немає чим топити, Тому сонце допомога, Зігріти світлі думки, Про нашу перемогу. На оптимізм лише налаштунки Це для душі допомога. Віримо, робимо, тримаймось, Про дурне забуваємо. Одне одного пробачимо, Й у всіх бідах одне одному зізнаймось, Та Україну Неньку щиро кохаємо!
2024-10-03 10:46:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1241